Відносини між Києвом та Варшавою опинилися в центрі безпрецедентного дипломатичного скандалу. Рішення президента Польщі кароля навроцького позбавити володіміра зеленського найвищої державної нагороди — Ордена Білого Орла — спровокувало хвилю масових відмов українських політиків та дипломатів від польських відзнак.
Про це повідомляють Expert та 24 Канал.
Суть конфлікту
Приводом для демаршу кароля навроцького стало рішення володіміра зеленського присвоїти почесне звання одному зі спецпідрозділів ССО ЗСУ, назва якого пов’язана з героями УПА. Попри намагання дипломатичних кіл владнати питання, навроцький 19 червня 2026 року офіційно позбавив українського президента Ордена Білого Орла, заявивши, що «в польсько-українських відносинах є межі, які не можна переходити».
Реакція України: дипломатичний демарш
У відповідь на цей крок українські лідери та представники влади вдалися до безпрецедентного кроку — масового повернення польських державних нагород:
-
Президенти: Вперше в історії одразу чинний глава держави та троє його попередників (леонід кучма, віктор ющенко, петро порошенко) відмовилися від своїх відзнак.
-
Урядовці та дипломати: Свої нагороди повернули глава МЗС андрій сибіга, начальник Офісу Президента кирило буданов та колишній посол України в Польщі василь зварич. Останній наголосив, що це жест протесту проти руйнування десятиліть українсько-польського примирення, а не зневага до польського народу.
-
Громадський вимір: Хвиля підтримана й іншими діячами, зокрема колишнім прем’єром володіміром гройсманом та ексдепутатом сейму пйотром фоглером, який назвав рішення навроцького «кошмаром».
Чому це б’є по самій Польщі?
Аналітики та експерти сходяться на думці, що відповідь Києва виявилася для Варшави несподівано різкою:
-
Іміджеві втрати: В історії Ордена Білого Орла, заснованого ще у 1705 році, не було випадку, коли б чотири президенти однієї держави повернули нагороду в один день. Це завдало удару по престижу самої відзнаки та репутації польської влади.
-
Внутрішньополітичний фактор: Експерти пов’язують демарш навроцького з підготовкою до парламентських виборів у Польщі восени 2027 року, де частина політсил намагається використовувати «історичні образи» для мобілізації електорату.
-
Захист суверенітету: Українська сторона чітко дала зрозуміти: за межами нашої держави не мають права визначати, кого український народ вважає своїми героями. Спроби маніпулювати історичною пам’яттю заради політики сприймаються Києвом як крок до нового розділення, а не примирення.
Наразі суперечка продовжує загострюватися, перетворюючись на публічний політичний сигнал, який, за словами аналітиків, може надовго охолодити контакти на найвищому рівні.
