Каральна система російської федерації остаточно перетворила переслідування за статтями про державну зраду, шпигунство та тероризм на масове серійне виробництво. За даними правозахисних організацій та моніторингових джерел, від початку повномасштабного вторгнення в Україну Федеральна служба безпеки ($ФСБ$) порушила понад 1500 кримінальних справ у цій категорії.
Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на доповідь правозахисного проєкту «Первый отдел».
Рекордна статистика та динаміка засуджень
Російське правосуддя демонструє стрімке та безперервне нарощування темпів репресій, фіксуючи історичні максимуми за весь час існування сучасної рф:
-
Підсумки 2025 року: Російські суди винесли щонайменше 458 вироків за статтями про держзраду, шпигунство та конфіденційне співробітництво з іноземними державами. Кількість засуджених за рік підскочила на 25%.
-
Динаміка 2026 року: Тенденція до загострення лише посилилася. У першому кварталі 2026 року кількість нових справ про держзраду, які надійшли на розгляд до судів рф, на 20% перевищила аналогічні кричущі показники 2025 року.
Механізм роботи репресивної машини: провокації та таємність
Аналіз судової практики свідчить, що переважна більшість звинувачень висувається громадянам, які взагалі не мали і не могли мати доступу до реальної державної таємниці.
Для фабрикації справ російські спецслужби використовують три ключові інструменти:
-
Штучні провокації: Співробітники ФСБ масово створюють фейкові акаунти у месенджерах, видаючи себе за представників українських спецслужб або добровольчих формувань (наприклад, легіону «Свобода Росії»), та провокують громадян на листування чи виконання вигаданих завдань.
-
Нейтральна діяльність: Як беззаперечні докази «зради» у судах використовуються грошові пожертви, публікації в соцмережах на тему деколонізації корінних народів рф, критика так званої «СВО» або навіть просто недоведені слідством «наміри» вчинити правопорушення.
-
Тотальна ізоляція: Слухання справ відбуваються виключно у закритому режимі. Суди засекречують матеріали та приховують інформацію про засідання навіть заднім числом, що повністю унеможливлює незалежний моніторинг чи контроль з боку суспільства та правозахисників.
Конкретні кейси: вироки весни 2026 року
Серед сотень закритих процесів показовими стали два нещодавні суворі вироки:
-
Справа Рафаеля Мамедова (27 травня 2026 року): Північний флотський військовий суд засудив 23-річного студента з Мурманська до 15 років позбавлення волі. Його звинуватили в держзраді та тероризмі за адміністрування локального Telegram-каналу «Вільна Лапландія», де публікувалися історичні статті про культуру малих народів півночі та меми. Канал примусово прирівняли до структурного підрозділу забороненого в рф «Форуму вільних держав постРосії». Слідство велося з грубими порушеннями, затримання провели прямо у психіатричній лікарні, де хлопець перебував через депресію.
-
Справа Олени Караніку (19 лютого 2026 року): 54-річну художницю-модельєрку з Хабаровська засудили до 17 років колонії загального режиму. Жінка планувала виїхати до чоловіка в Грецію і вела в інтернеті пошук фірм-посередників, потрапивши на провокатора ФСБ. Її звинуватили у зв’язках з українською розвідкою. Доказами у справі стали рекламні буклети про службу за контрактом в армії рф, знайдені в її квартирі, на яких художниця малювала ескізи одягу за допомогою аерографа.
