Лист канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до керівництва інституцій ЄС активізував європейські дискусії про зміну підходу до передвступної інтеграції держав-кандидатів, передусім України. У Києві ці пропозиції зустріли досить критично, побоюючись, що новий формат стане замінником повноправного членства. Проте авторитетні європейські експерти Стівен Блокманс і Майкл Емерсон у своїй статті для «Європейської правди» доводять, що німецькі та інші супутні ідеї можуть бути дуже цінними для нашої держави.
Аналітики попереджають, що відмова від пропозиції проміжного членства через її негативно сприйнятий символізм означала б для України втрату можливості долучитися до реального ухвалення рішень в ЄС. Оскільки система Євросоюзу побудована на консенсусі, а не на голосуванні більшістю, наявність місця за столом переговорів має таке ж значення, як і право голосу. Навіть право висловлюватися по темі дасть Україні змогу реально впливати на законодавство ЄС ще до офіційного вступу. Надання таких прав не відсуває кандидатів у нову чергу, а стає важливим орієнтиром на шляху до повноправного членства.
Три пропозиції від ключових столиць
Наразі в ЄС обговорюються три окремі неофіційні документи (non-papers), які циркулюють із квітня від Франції, Німеччини та Литви. Кожен із них запроваджує певний «просунутий статус» на передвступному етапі:
-
Модель Парижа: Франція пропонує «статус інтегрованої держави» (integrated state status). Йдеться про поступове розширення представницьких прав кандидатів в інституціях та доступ до всіх програм фінансування, відкритих для третіх країн, за умови прогресу у фундаментальних реформах. Водночас документ передбачає можливість «розвороту» інтеграції у разі відкату реформ, а також чітко вказує, що до повного вступу кандидати не отримають доступу до спільної агрополітики та фондів згуртованості.
-
Модель Берліна: Німецький неофіційний документ, надісланий канцлером Мерцем керівництву Євроради та Єврокомісії для обговорення на червневому саміті, фокусується саме на Україні через особливу безпекову ситуацію, створену росією. Пропонується «асоційоване членство», яке дає право повної участі (без права голосу) у засіданнях Європейської ради та Ради ЄС, призначення асоційованого комісара (без сфери відповідальності), асоційованих депутатів Європарламенту та судді Суду ЄС. Також передбачено механізм повернення до попереднього стану у разі відкату у цінностях. Крім того, Мерц пропонує де-факто поширити на Україну дію статті 42.7 про європейську взаємну оборону на підставі простого політичного рішення коаліції готових до цього держав.
-
Модель Вільнюса: Литва пропонує статус «держави у процесі вступу» (acceding state), який має з’являтися у кандидата набагато раніше — щойно він успішно пройде Проміжний звіт з оцінки відповідності критеріям щодо першого кластера та досягне щонайменше 90% відповідності Спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС. Вільнюс також пропонує визначити цільову дату членства протягом цього десятиліття та перейти до голосування кваліфікованою більшістю щодо проміжних рішень, хоча інші члени ЄС цей пункт наразі не підтримують.
Чому реформа методології відбувається саме зараз
Експерти наголошують, що переговори про вступ слід розпочинати відкриттям усіх 35 переговорних розділів одночасно, щоб оцінювати готовність комплексно. Поєднання доступу до транспортних чи фінансових ринків із прогресом у сферах правосуддя гарантуватиме, що кандидати не лише збиратимуть переваги, а й проводитимуть складні реформи. Це також захистить Україну від сценарію, за якого вона застрягне лише на спільному ринку без повного членства.
Поспіх Парижа та Берліна у зміні методології зумовлений внутрішніми загрозами в ЄС. По всій Європі набирають силу популістські радикально-праві партії (як-от «Національне об’єднання» у Франції чи «Альтернатива для Німеччини»), які виступають проти розширення в принципі. Ключові уряди намагаються діяти вже зараз, щоб запустити та зафіксувати процес інтеграції України до того, як сили, що виступають проти розширення, посиляться і заблокують процедури ратифікації чи референдуми.
Паралельно ЄС демонструє жорсткість у питаннях верховенства права. Досвід відступу від демократії деяких чинних членів та новини про корупційні скандали в Києві лише зміцнили рішучість Брюсселя суворо оцінювати реформи. Саме тому перший кластер «Основи» відкривається першим і закривається останнім. Проте нещодавній вихід із багатомісячного глухого кута, коли Угорщина припинила блокувати розширення мандата Консутративної місії ЄС з реформи сектора цивільної безпеки (EUAM), свідчить про те, що реальний процес інтеграції та підготовки інституцій вже запущено.
Експерти підсумовують: Україна має унікальні військові та технологічні досягнення і повинна бути повністю інтегрована у майбутній Європейський оборонний союз, Європейську раду безпеки та її командні структури. Участь у засіданнях Ради ЄС без права голосу — це не спроба відтермінувати членство, а потужний крок уперед, який відкриває реальні можливості впливати на формування рішень європейської спільноти вже сьогодні.
