Сьогодні, 21 травня, мільйони українців по всьому світу одягають свій головний оберіг — вишиванку. Щороку у третій четвер травня країна відзначає День вишиванки, який став символом культурної спадщини, незламності та національної єдності. Особливого подиху це свято набуває на Волині, де традиції вишивки століттями берегли унікальний геометричний код наших предків.
У традиціях та історії свята розібрався наш аналітичний відділ за матеріалами УНН.
Від студентського флешмобу до світового масштабу:
Нинішній День вишиванки — ювілейний, адже рівно 20 років тому в Чернівцях зародилася ця прекрасна традиція. Ініціаторкою акції стала студентка Леся Воронюк, яка надихнулася своїм однокурсником, що щодня ходив на пари у вишитій сорочці. Вона запропонувала студентам обрати один день і синхронно вдягнути традиційний стрій.
Спеціально для свята обрали будень (четвер), щоб підкреслити: вишиванка — це не музейний експонат для офіційних президій, а жива, органічна частина повсякденного життя українця на роботі, навчанні чи прогулянці. За два десятиліття ініціатива переросла у масштабний всесвітній проєкт за участю української діаспори та іноземних лідерів, а з початком повномасштабної війни сорочка стала нашою цифровою та візуальною бронею у світі.
Унікальний код Волині: чим особлива наша сорочка?
Поки вся Україна майорить різнобарв’ям орнаментів, Волинський регіон з гордістю демонструє свій особливий, ні на що не схожий стиль. Наші предки заклали у волинську вишиванку глибоку філософію:
-
Стримана геометрія: На відміну від пишних рослинних візерунків Півдня чи Поділля, волинська вишивка — це строга, архаїчна геометрія. Переважають чіткі ромби, зірки, ламані лінії та «хрести», які вважалися найсильнішими оберегами від усього злого.
-
Червоне на білому: Традиційна волинська сорочка вишивається переважно в один колір — насичений червоний (іноді з тонким додаванням чорного або синього). Вишивка наносилася на біле або сірувате самоткане лляне полотно, створюючи неймовірний графічний контраст.
-
Особливі техніки: Волинь прославилася унікальними техніками — «заволіканням» (коли нитка протягується через усе полотно, імітуючи ткацтво) та «занизуванням». Візерунки на рукавах волинських сорочок зазвичай розташовувалися чіткими горизонтальними або вертикальними смугами.
Сьогодні вулиці Луцька, Ковеля, Володимира та найменших сіл нашої області заповнені людьми у вишиванках. Обласні заклади культури, школи та громади Волині проводять благодійні виставки старовинного строю, майстер-класи з традиційного волинського заволікання та збори на підтримку Збройних Сил України.
