Ухвалений у квітні 2026 року 20-й пакет санкцій Євросоюзу став важливим кроком у боротьбі з російською воєнною машиною, запровадивши обмеження на постачання натурального каучуку та вперше застосувавши інструмент протидії обходу санкцій (anti-circumvention tool) проти третіх країн. Проте Росія досі знаходить тисячі обхідних шляхів через пасивність європейських брендів.
Аналітичний огляд ситуації публікує видання Європейська правда.
Головні досягнення 20-го пакета санкцій:
-
Удар по авіації РФ: Завдяки дослідженню Ради економічної безпеки України (ESCU), опублікованому в Politico, ЄС заборонив постачання до РФ натурального каучуку (переважно йшов через Латвію). Ця сировина критично необхідна Кремлю для авіаційних шин — через інтенсивні вильоти російські бомбардувальники змушені міняти гуму кожні 10 днів.
-
Прецедент Киргизстану: Брюссель уперше повністю заборонив постачати до Киргизстану європейські верстати з ЧПУ та радіоприймачі через надвисокий ризик їхнього реекспорту в Росію.
Європейські бренди на виставках у Москві:
Попри заяви про вихід з ринку РФ, товари іноземних компаній продовжують масово постачатися агресору. На нещодавній виставці «Металообробка-2026», яка пройшла 12–15 травня в Москві, знову офіційно виставлялися десятки західних брендів подвійного призначення.
При цьому виробники використовують різні тактики комунікації, щоб уникнути криз:
-
Тотальне заперечення: Німецькі компанії Mahr та Spinner, а також італійська FPT INDUSTRIE назвали дані митних реєстрів та аудіовізуальні докази «дезінформацією» та погрожували журналістам судами.
-
Розмивання відповідальності: Гігант Michelin, чиї авіашини продовжують надходити до ВПК Росії через компанію «Меларіс» (лише з жовтня 2024 по березень 2025 року зафіксовано поставок на $7 млн), назвав розслідування «доказом ефективності своєї системи, адже об’єми зменшилися».
-
Конструктивна меншість: Бельгійська Campine NV після звітів ESCU провела внутрішній аудит, визнала контакти з російськими посередниками та пообіцяла закрити лазівки.
Чому США карають ефективніше за ЄС?
У США діють жорсткі централізовані інструменти — органи OFAC та BIS. Наприклад, у 2025 році американська Haas Automation отримала штраф у $2,5 млн за порушення санкцій, що змушує інші компанії США жорстко перевіряти покупців. В ЄС архітектура інша: контроль покладено на 27 окремих країн-членів. У багатьох із них бракує або ресурсів, або політичної волі, чим і користується недобросовісний європейський бізнес задля надприбутків.
